Служба зайнятості відповідає на запитання Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати?
Служба зайнятості відповідає на запитання Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати?
|
|
Служба зайнятості відповідає на запитання Трудовий чи цивільно-правовий договір: який варіант обрати? |
Працедавець пропонує укласти цивільно-правовий договір замість трудового? Давайте з’ясуємо, чим вони різняться та як не помилитися у виборі.
Що таке трудовий договір? Трудовий договір – це угода між найманим працівником і працедавцем, тобто фірмою, компанією або фізичною особою-підприємцем.
За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а працедавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені Кодексом Законів про Працю України. Вас повинні забезпечити робочим місцем, обладнанням, інвентарем або засобами індивідуального захисту тощо.
Врахуйте, що трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.
З одного боку, найманий працівник залежить від працедавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря упродовж робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.
З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій. А це –регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць, нормований робочий час, виплата допомоги у разі тимчасової втрати працездатності, оплачувані вихідні й відпустки, захист від незаконного звільнення тощо.
Що таке цивільно-правовий договір?
За цивільно-правовим договором (угодою) немає працедавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу та оплачує її.
Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання. Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством. Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.
Як уникнути підміни трудових відносин цивільно-правовими?
Нагадаємо: між працівником і працедавцем завжди укладається трудовий договір. Тоді як цивільно-правовий договір укладається з незалежним підрядником. Щоби відрізнити трудові відносини від підрядних, запитайте, з якою метою з вами укладають договір? Потрібно виконати певний обсяг робіт? І ви, як виконавець, зобов’язуєтеся передати замовнику результат роботи й робите все самостійно? У такому разі сміливо укладайте один із цивільно-правових договорів: договір підряду, договір про надання послуг або інший.
Якщо ж ідеться про систематичне виконання обов’язків, які належать до конкретної посади, спеціальності чи трудової функції в діяльності компанії, та ще й потребують присутності на робочому місці за визначеним графіком, при цьому працедавець організовує процес роботи, дає вказівки та контролює виконання, тоді маємо трудові відносини між працівником і працедавцем.
Окрім того, ви є найманим працівником, якщо виконуєте роботу в інтересах однієї особи чи організації, користуєтеся обладнанням, матеріалами та приміщенням замовника, після виконання завдання ваша трудова діяльність продовжується, отримуєте фіксовану винагороду за процес роботи, а не за результат, маєте питати дозволу про відгули й відпустки.
Перевірте за допомогою контрольного списку, чи ваша діяльність підпадає під визначення «трудові відносини».
Візьмемо, для прикладу, роботу продавця в магазині чи офіціанта в ресторані. Чи можуть вони вимірювати обсяг своєї роботи у вигляді конкретних величин і показати їх в акті прийняття-передавання? Ні, адже їхня робота передбачає виконання обов’язків за штатною посадою, на території роботодавця, за певним графіком. Очевидно, що продавець і офіціант не є самостійними підрядниками. Відповідно працедавець має укласти з ними трудовий договір.
Водночас, якщо вас залучають як сторонню особу, скажімо, для створення сайту організації чи проведення занять англійською мовою двічі на тиждень (і це не мовні курси), можете на законних підставах укладати цивільно-правовий договір.
Додаткову інформацію можна отримати у відділі взаємодії з роботодавцями Кам’ янсько - Дніпровської районної філії Запорізької ОЦЗ (06138) 2-22-46
